борозенний

-а, -е.

Стос. до борозни (у 1 знач.). || Який під час оранки йде з правого боку, тобто борозною (про коня або вола, запряженого в парі з іншим). || у знач. ім. борозе́нний, -ного, ч. Запряжений у парі кінь або віл, що під час оранки йде борозною.